Публікації, підготовлені в рамках проекту EUPACK

Метою  проекту "Підтримка кращого розуміння країною питань публічного управління та розбудови інституційного потенціалу" (Support for better country knowledge on public administration and institutional capacity building, EUPACK)  було поглиблення знань та розуміння стану та динаміки реформ публічного управління в країнах-членах ЄС, а також внеску зовнішньої підтримки (включно з фінансуванням ЄС) у підвищення його якості з метою кращого спрямування підтримки ЄС у цій сфері в майбутньому.

Проект, замовлений Генеральним директоратом з питань зайнятості, соціальних справ та інклюзії (DG EMPL), був виконаний EIPA як провідною організацією в консорціумі зі Школою управління Герті та Ramboll.

Проект був структурований за шістьма основними завданнями:

Завдання 1. Надання ґрунтовного огляду системи публічного управління, культури та функцій кожної країни-члена ЄС:

  • організація публічної служби;
  • багаторівневе управління;
  • розробка політики та регуляторне управління;
  • координація та впровадження політики;
  • центр уряду;
  • питання політичної економії;
  • адміністративна культура;
  • потужність та можливості;
  • ефективність та дублювання.

Завдання 2. Дослідження та аналіз ключових змін і закономірностей реформування публічного сектору в кожній країни-члені ЄС за останні 20 років, зосереджуючись на:

  • основні тенденції реформ за останні 20 років;
  • контекст політичної економії;
  • процеси реформ;
  • результати реформ;
  • основні теми та цілі поточного порядку денного реформ.

Завдання 3. Дослідження ролі та впливу зовнішньої підтримки в контексті країни та динаміки реформ у кожній відповідній країні для Європейського соціального фонду (ESF) 2007-2013 та для ESIF 2014-2020, зосереджуючись на:

  • визначити джерела та обсяг зовнішньої підтримки;
  • вагомість та важливість підтримки ЄС;
  • роль ESIF та підхід до його впровадження;
  • тип та характер заходів та проектів, що підтримуються ESIF;
  • випадки невдач та отримані уроки;
  • додана вартість;
  • прогалини;
  • приклади обґрунтованої логіки втручання.

Завдання 4. Викладення міркувань та варіантів найбільш доцільної політичної підтримки, пов’язаної з модернізацією публічного управління та розбудовою потенціалу, включаючи можливі варіанти та альтернативи поточній політиці підтримки ЄС.

Завдання 5. Надання тематичних допоміжних аналітичних документів з питань електронного урядування, реформи публічної служби, вимірювання публічного управління та логіки втручання.

Завдання 6. Розробка інформаційних бюлетенів та посібника з публічного управління.

З результатами EUPACK можна ознайомитися нижче.

Огляди Європейської Комісії щодо реформи публічного управління в країна-членах ЄС:

Тематичні дослідження Європейської Комісії у сфері публічного управління в країна-членах ЄС:

    Огляди Європейської Комісії
    щодо реформи публічного управління в країна-членах ЄС

    Країнові звіти містять огляд характеристик і нещодавніх змін у публічних адміністраціях країн-членів ЄС (ЄС-27)
    з якісної та кількісної перспективи. Вони базуються на аналітичній роботі, проведеній у межах проєкту EUPACK.

    Вгору

    Роль публічного управління у формуванні продуктивності та конкурентоспроможності ЄС: порівняльний звіт 2024 року  (англ. мовою)

    European Commission. The Role of Public Administration in Shaping EU Productivity and Competitiveness: Comparative Report. Publications Office of the European Union, 2024. 70 p.

    Звіт присвячений ролі публічного управління у підвищенні продуктивності та конкурентоспроможності ЄС і охоплює ключові політики та ініціативи на рівні ЄС і країн-членів у 2023–2024 роках. Він базується на таких стратегічних рамках, як "Competitiveness Compass" та ініціатива ComPAct, що спрямовані на спрощення адміністративних процедур, підвищення ефективності врядування та розвиток спроможності публічних адміністрацій у контексті цифрового та "зеленого" переходів.
    У звіті визначено основні тенденції розвитку: активне впровадження адміністративного спрощення та зменшення регуляторного навантаження, посилення доказової політики (evidence-informed policymaking), розвиток інновацій (зокрема через використання ШІ та створення інноваційних підрозділів), а також масштабна цифровізація публічного управління. Значна увага приділяється підвищенню якості цифрових послуг, їх доступності та інтеграції, що сприяє підвищенню ефективності та орієнтації на користувача.
    Окремий акцент зроблено на формуванні стійких і орієнтованих та майбутнє адміністрацій через розвиток "зелених" практик, стратегічного прогнозування та інвестиції в людський капітал. Розвиток навичок, особливо цифрових і екологічних, а також модернізація управління персоналом визначаються як критично важливі, водночас проблема залучення та утримання кадрів залишається актуальною для багатьох країн ЄС.
    АвстріяБельгіяБолгарія
    ГреціяДаніяЕстонія
    ІрландіяІспаніяІталія
    КіпрЛатвіяЛитва
    ЛюксембургМальтаНідерланди
    НімеччинаПольщаПортугалія
    РумуніяСловаччинаСловенія
    УгорщинаФінляндіяФранція
    ХорватіяЧехіяШвеція
    Завантажити
    Вгору

    Публічні адміністрації в країнах-членах ЄС – огляд 2023 року (англ. мовою)

    Детальний аналіз тенденцій у розрізі окремих країн представлено в країнових звітах.
    АвстріяБельгіяБолгарія
    ГреціяДаніяЕстонія
    ІрландіяІспаніяІталія
    КіпрЛатвіяЛитва
    ЛюксембургМальтаНідерланди
    НімеччинаПольщаПортугалія
    РумуніяСловаччинаСловенія
    УгорщинаФінляндіяФранція
    ХорватіяЧехіяШвеція


    Вгору

    Публічні адміністрації в країнах-членах ЄС – огляд 2022 року (англ. мовою)

    European Commission: Directorate-General for Structural Reform Support and ICF, Public administrations in the EU Member States – 2022 overview, Publications Office of the European Union, 2023. 64 p.

    У 2022 році публічні адміністрації ЄС зосередилися на цифровій трансформації, зміцненні стійкості та впровадженні реформ, профінансованих у межах Інструменту відновлення та стійкості (RRF). Ключові тенденції включали ініціативи "зеленого" переходу, підвищення кадрової спроможності та прискорення розвитку цифрових державних послуг (наприклад, у Чехії). Країни-члени приділяли пріоритетну увагу підвищенню якості врядування, тоді як ініціатива ComPAct сприяла формуванню співпраці, модернізації та ефективності адміністративних структур у ЄС.
    Більш детальний аналіз тенденцій у розрізі окремих країн представлено в країнових звітах.
    Австрія
    (    звіт, інфографіка)    		 Бельгія
    (    звіт, інфографіка)    		 Болгарія
    (    звіт, інфографіка)
    Греція
    (    звіт, інфографіка)    		 Данія
    (    звіт, інфографіка)    		 Естонія
    (    звіт, інфографіка)
    Ірландія
    (    звіт, інфографіка)    		 Іспанія
    (    звіт, інфографіка)    		 Італія
    (    звіт, інфографіка)
    Кіпр
    (    звіт, інфографіка)    		 Латвія
    (    звіт, інфографіка)    		 Литва
    (    звіт, інфографіка)
    Люксембург
    (    звіт, інфографіка)    		 Мальта
    (    звіт, інфографіка)    		 Нідерланди
    (    звіт, інфографіка)
    Німеччина
    (    звіт, інфографіка)    		 Польща
    (    звіт, інфографіка)    		 Португалія
    (    звіт, інфографіка)
    Румунія
    (    звіт, інфографіка)    		 Словаччина
    (    звіт, інфографіка)    		 Словенія
    (    звіт, інфографіка)
    Угорщина
    (    звіт, інфографіка)    		 Фінляндія
    (    звіт, інфографіка)    		 Франція
    (    звіт, інфографіка)
    Хорватія
    (    звіт, інфографіка)    		 Чехія(звіт, інфографіка) Швеція (звіт, інфографіка)
    Завантажити

    Вгору

    Публічні адміністрації в країнах-членах ЄС – огляд 2021 року (англ. мовою)

    European Commission: Directorate-General for Structural Reform Support and ICF, Public administrations in the EU Member States – 2021 overview, Publications Office of the European Union, 2023. 74 p.

    У 2021 році публічні адміністрації ЄС зосередилися на цифровій трансформації, прискореній пандемією COVID-19, а також на управлінні коштами відновлення, приділяючи особливу увагу підвищенню ефективності, прозорості та співпраці. Європейська Комісія підтримувала ці процеси через Інструмент технічної підтримки (TSI) та службовий документ, оприлюднений у квітні 2021 року, спрямований на посилення адміністративної спроможності.
    Більш детальний аналіз тенденцій у розрізі окремих країн представлено в країнових звітах.

    АвстріяБельгіяБолгарія
    ГреціяДаніяЕстонія
    ІрландіяІспаніяІталія
    КіпрЛатвіяЛитва
    ЛюксембургМальтаНідерланди
    НімеччинаПольщаПортугалія
    РумуніяСловаччинаСловенія
    УгорщинаФінляндіяФранція
    ХорватіяЧехіяШвеція
    Завантажити

    Вгору

    Публічні адміністрації в країнах-членах ЄС – огляд 2020 року (англ. мовою)

    European Commission: Directorate-General for Structural Reform Support and ICF, Public administrations in the EU Member States – 2020 overview, Publications Office, 2021.
    68 p.

    Ця публікація містить порівняльний огляд характеристик та нещодавніх змін у публічних адміністраціях країн-членів (ЄС-27) з якісної та кількісної перспективи. Вона ґрунтується на аналітичній роботі, виконаній у межах контракту "European Public Administration Country Knowledge 3". Публікація спирається на дані, зібрані під час попередніх етапів проекту EUPACK.
    EUPACK є багаторічною ініціативою Європейської Комісії, спрямованою на розвиток країнознавчої та тематичної експертизи щодо функціонування та реформ публічних адміністрацій у країнах-членах ЄС. Такі знання забезпечують більш релевантний аналіз країн, допомагають визначати пріоритети реформ і сприяють ефективному наданню технічної та іншої підтримки ЄС для підвищення спроможності публічних адміністрацій у країнах-членах ЄС.
    Порівняльні огляди, започатковані у 2018 році, використовують єдиний підхід до опису характеристик публічних адміністрацій у всіх країнах ЄС. Методологія охоплює інституційні системи, спроможність, результативність і управління публічними адміністраціями. Відправною точкою є визначення сфери публічного управління для кожної країни-члена ЄС, що забезпечує узгоджений і порівнюваний аналіз. Детальна методологія регулює збір кількісних даних і якісної інформації. Це включає "рамку оцінювання публічного управління" (Public administration assessment framework) — набір індикаторів, який наразі тестується Європейською Комісією.
    Зібрані дані та інформація базуються на наявних відкритих джерелах і статистичних матеріалах. Для кожної країни-члена ЄС підготовлено змістовний огляд формальних і неформальних характеристик публічного управління (публікується окремо у вигляді країнових профілів). Системний і порівняльний аналіз ключових аспектів інституційної спроможності та функціонування в усіх країнах ЄС дозволяє проводити паралелі та розуміти відмінності між країнами-членами.
    Цей огляд зосереджений на нещодавніх та/або поточних змінах, спираючись на контекстуальні дані та показники результативності, доступні станом на 2020 рік, частина з яких датована 2017–2018 роками. У ньому узагальнено відповідні політики, стратегії, законодавство, програми та інші заходи країн-членів, які були нещодавно запроваджені або перебували на стадії реалізації на початку та в середині 2020 року.
    З огляду на вплив пандемії COVID-19 на суспільство, економіку та державне управління, включаючи фіскальні наслідки для державних ресурсів, деякі з цих ініціатив могли бути згодом скасовані, відкладені, втратили пріоритет або, навпаки, посилені в умовах швидко змінюваного контексту.
    Більш детальний аналіз тенденцій у розрізі окремих країн представлено в країнових звітах.
    АвстріяБельгіяБолгарія
    ГреціяДаніяЕстонія
    ІрландіяІспаніяІталія
    КіпрЛатвіяЛитва
    ЛюксембургМальтаНідерланди
    НімеччинаПольщаПортугалія
    РумуніяСловаччинаСловенія
    УгорщинаФінляндіяФранція
    ХорватіяЧехіяШвеція
    Завантажити

    Вгору

    Порівняльний огляд 2018 року характеристик та ефективності публічного управління в 28 країнах-членах ЄС (англ. мовою)

    European Commission: Directorate-General for Employment, Social Affairs and Inclusion, A comparative overview of public administration characteristics and performance in EU28, Publications Office, 2018. 108 p.

    Порівняльний огляд публічного управління в 28 країнах-членах ЄС (включано з Великою Британією) демонструє значну різноманітність моделей, водночас засвідчуючи певне їх зближення під впливом європеїзації та цифровізації.
    Країни Північної Європи стабільно демонструють найвищі показники ефективності, тоді як держави Південної та Східної Європи частіше стикаються з викликами, пов’язаними з якістю інституцій та рівнем корупції.
    Водночас належне врядування та висока якість публічного управління є ключовими інтересами як громадян ЄС, так і країн-членів, оскільки вони дозволяють досягати максимальної віддачі від обмежених публічних ресурсів і формувати ефективну взаємодію між державним і приватним секторами, що сприяє зайнятості та економічному зростанню.
    Світовий досвід переконливо підтверджує: економіки з високою продуктивністю та високим рівнем доходу на душу населення мають найефективніші й найрезультативніші державні інституції. Без належного врядування неможливо повною мірою завершити формування внутрішнього ринку, ефективно впроваджувати право ЄС (acquis) та досягати цілей розумного, інклюзивного і сталого зростання.
    Австрія Бельгія Болгарія Велика Британія
    Греція Данія Естонія Ірландія
    Іспанія Італія Кіпр Латвія
    Литва Люксембург Мальта Нідерланди
    Німеччина Польща Португалія Румунія
    Словаччина Словенія Угорщина Фінляндія
    Франція Хорватія Чехія Швеція
    Завантажити

    Вгору

    Характеристики та результативність публічного управління в 28 країнах-членах ЄС в 2018 році: вступ (англ. мовою)

    European Commission: Directorate-General for Employment, Social Affairs and Inclusion, Public administration characteristics and performance in EU28 – Introduction, Hammerschmid, G. (editor) and Thijs, N. (editor), Publications Office of the European Union, 2018. 16 p.

    Цю публікацію підготовлено в межах дослідження EUPACK, проведеного у період з вересня 2015 року по червень 2018 року.
    Проект EUPACK мав на меті допомогти Європейській Комісії сформувати узгоджене та системне розуміння характеристик публічного управління в усіх країнах-членах ЄС; поглибити розуміння функціонування публічного управління на основі спільного підходу та методології, а також відобразити реформаторські ініціативи та їхню динаміку; визначити роль зовнішньої підтримки (зокрема фінансованої ЄС) у процесах адміністративних реформ.
    Попри значний обсяг досліджень, наявні аналізи публічного управління в країнах ЄС здебільшого зосереджувалися на окремих країнах, регіонах або групах країн зі схожими адміністративними традиціями. Водночас до цього часу бракувало комплексного та системного огляду, який дозволяв би проводити порівняння та краще розуміти відмінності між усіма країнами-членами. Ця публікація покликана заповнити цю прогалину.
    Відправною точкою стало визначення сфери публічного управління для кожної країни-члена, що забезпечило узгодженість і порівнюваність інформації. Детальна аналітична рамка спрямовувала збір кількісних даних (на основі відкритих індикаторів і статистики), а також якісної інформації, що охоплює інституційні системи, спроможність, результативність і управління публічними адміністраціями.
    Проведений аналіз дозволив сформувати ґрунтовний огляд формальних і неформальних характеристик систем публічного управління в усіх країнах ЄС. Було зроблено висновки щодо їхніх систем, функціонування, організаційної культури та результативності. На основі зібраної інформації підготовлено окремі звіти по кожній країні-члену, а також розроблено системний і порівняльний синтез ключових аспектів інституційної спроможності та функціонування у всіх країнах ЄС.
    Завантажити

    Тематичні дослідження Європейської Комісії
    у сфері публічного управління в країна-членах ЄС

    Тематичні дослідження представляють порівняльний тематичний огляд останніх змін у публічних адміністраціях країн-членів ЄС (ЄС-27). Вони базуються на аналітичній роботі, проведеній у межах проєкту EUPACK, і зосереджуються на ключових тематичних питаннях, що впливають на публічне управління в усьому ЄС.

    Вгору

    Органи місцевого самоврядування в Європейському Союзі (англ. мовою)

    European Commission. Local governments in the European Union: Feasibility study on structure, capacity and skills in local governments of EU Member States, Thomas Prorok with Daniel Klimovsky, Alexandra Schantl, Nikola Hochholdinger, Sofia Calzola, Anna Nadolp, November 2024. Publications Office of the European Union, 2025. 112 p.

    Ефективні реформи та розбудова адміністративної спроможності на регіональному й місцевому рівнях потребують надійних доказових даних та аналітики. Однак їх досі бракує навіть на рівні ЄС. У 2025 році Європейська Комісія оцінила можливість створення комплексної інформаційної панелі (dashboard) на основі вже наявних даних. Такий підхід має на меті уникнути додаткового звітного навантаження для національних і субнаціональних адміністрацій. Оцінювання охопило вісім усталених міжнародних джерел і вибірку з п’яти держав-членів.
    Дослідження KDZ виявило суттєві труднощі у забезпеченні сумісності наявних наборів даних, зокрема через термінологічні розбіжності, обмежені часові ряди, нерепрезентативні вибірки всередині країн або лише часткове тематичне охоплення, а також високу складність і мінливість показників (що потребує глибокого знання національного контексту, реформ у сфері надання послуг, фінансування чи регуляторного середовища). Крім того, дані щодо зайнятості в органах регіонального та місцевого самоврядування відсутні у зіставному форматі.
    Наявна бюджетна статистика дозволяє аналізувати окремі функції в різних країнах. Водночас більш детальний аналіз ефективності та результативності, спроможності й потреб у навичках, а також можливостей кращого використання наявних ресурсів потребує розроблення порівнюваної методології та додаткового збору даних. У дослідженні також визначено потенційні напрями роботи та партнерів для реалізації таких ініціатив.
    Завантажити

    Вгору

    Політика, заснована на доказах: країнові тематичні дослідження (англ. мовою)

    European Commission. Evidence-informed Policy Making (EIPM): Country case studies, Mackie, Iain, Cepiku, Denita, Fobé, Ellen, Le Lidec, Patrick, Meuleman, Louis, Reinholde, Iveta, Trifonova, Tihomira, Virtanen, Turo, Kopyciński, Piotr. Publications Office of the European Union, 2023. 82 p.

    Цей звіт ґрунтується на дослідженні 2021 року щодо політики, заснованої на доказах (EIPM), підготовленому для SG REFORM. Обидва звіти базуються на підході, згідно з яким доступ до науково обґрунтованих знань і їх застосування підвищують якість політичного процесу, з урахуванням інших факторів, що впливають на формування політики та ухвалення рішень, таких як цінності, ідеології, суспільні уявлення й очікування, а також політичні оцінки.
    Це дослідження зосереджується на екосистемах EIPM — взаємозв’язках і взаємодії між політиками (policy makers), генераторами знань і так званими "граничними організаціями" (boundary organisations), які поєднують їх через координацію, комунікацію, форуми, фінансування та інші інструменти. Його мета полягає у дослідженні можливостей розроблення інтегрованих індикаторів стану екосистем EIPM у межах Рамки оцінювання публічного управління ЄС (Public Administration Assessment Framework, PAAF), а також у внеску до рамки оцінювання Спільного дослідницького центру (Joint Research Centre) як інструменту самооцінювання для країн-членів з метою оцінки їхньої спроможності та посилення підходу "наука для політики".
    Дослідження розкриває сутність екосистем EIPM, зокрема природу наукових доказів, яка не завжди є однозначною чи сталою, їх джерела (установи, окремі експерти, інформаційні ресурси), а також чинники, що сприяють або обмежують їх застосування. Окремо визначено внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні) фактори, які впливають на ці екосистеми і які політики можуть або не можуть контролювати (принаймні в короткостроковій перспективі).
    У дослідженні виокремлено шість ключових складових ефективної екосистеми EIPM: формування та комунікація культури використання доказів; лідерство, координація та управління процесами EIPM; розвиток спроможності та компетенцій; налагодження зв’язків між політиками та генераторами знань; забезпечення прозорості та інклюзивності; а також визначення, задоволення і фінансування потреб у доказах. Кожен із цих аспектів підкріплено прикладами практик із країн-членів, що можуть слугувати основою для самооцінювання та формування якісних і кількісних індикаторів.
    Завантажити

    Вгору

    Пробудження сплячої красуні? До розроблення протоколу якості для індикатора ЦСР 17.14.1 щодо узгодженості політик для сталого розвитку (PCSD) (англ. мовою)

    European Commission. Waking up a Sleeping beauty? Towards a quality protocol for indicator SDG 17.14.1 on Policy Coherence for Sustainable Development (PCSD), Meuleman, Louis. Publications Office of the European Union, 2023. 28 p.

    Цей звіт підготовлено для Центру компетенцій з питань публічного управління та врядування (SG REFORM) Європейської Комісії в межах проекту EUPACK 2022. EUPACK є багаторічною ініціативою Європейської Комісії, спрямованою на розвиток знань про функціонування та реформи публічного управління в країнах-членах ЄС з метою забезпечення більш релевантного країнового аналізу, визначення пріоритетів реформ і ефективного надання підтримки ЄС для покращення врядування та державної спроможності, зокрема через Інструмент технічної підтримки (TSI).
    Метою дослідження є вивчення можливості створення єдиного протоколу для формування (збору даних для) індикатора ООН 17.14.1 щодо узгодженості політик для сталого розвитку (Policy Coherence for Sustainable Development, PCSD) шляхом визначення мінімальних (процедурних) вимог до якості для країн. Виконання цих вимог має забезпечити формування надійної та порівнюваної інформаційної панелі PCSD (з вісьмома підіндикаторами), а також інтегрального показника/індексу.
    Дослідження є продовженням роботи 2021 року щодо застосування індикатора PCSD. Звіт підготовлено на основі кабінетного дослідження, міжнародного онлайн-семінару з обміну досвідом (peer learning) та інтерв’ю. Водночас метою дослідження не є тестування самого індикатора чи його складових; основний фокус зроблено на визначенні умов, необхідних для підвищення надійності, достовірності та порівнюваності результатів цього індикатора.
    Завантажити

    Вгору

    Управління узгодженістю політик для сталого розвитку: до вимірювання прогресу (англ. мовою)

    European Commission. Management of policy coherence for sustainable development: Towards measuring progress, Meuleman, Louis, Valentini, Francesca, Niestroy, Ingeborg, Caiger-Smith, Isaac. Publications Office of the European Union, 2022. 56 p.

    Цей звіт містить аналіз і рекомендації щодо покращення узгодженості політик для сталого розвитку (PCSD), а також щодо того, як вимірювати та звітувати про прогрес у надійний і порівнюваний спосіб. Запропоновані рекомендації формують порядок денний для дій і слугують відправною точкою для подальших обговорень між державами-членами ЄС та Європейською Комісією.
    Завантажити

    Вгору

    Якість законодавчого процесу: розроблення концептуальної моделі та індикаторів (англ. мовою)

    European Commission. Quality of legislative process: Building a conceptual model and developing indicators, Mackie, Iain, Musa, Anamarija, Nemec, Juraj, Reinholde, Iveta, Trifonova, Tihomira, Virtanen, Turo, Wolfs, Wouter. Publications Office of the European Union, 2022. 104 p.

    Цей звіт є підсумком тематичної підтримки Центру компетенцій з питань публічного управління та врядування (PAG) Генерального директорату з підтримки реформ (DG REFORM) щодо розроблення та інтерпретації індикаторів якості законодавчого процесу, зосереджених виключно на парламентському етапі.
    У межах серії онлайн-круглих столів за участю шести провідних експертів PAG із шести країн-членів, а також на основі їхніх письмових матеріалів, було поставлено завдання сформувати концептуальну модель, що ґрунтується на реальній практиці, та на її основі визначити потенційні індикатори, які можуть бути інтегровані до Рамки оцінювання публічного управління ЄС (Public Administration Assessment Framework, PAAF).
    Завантажити

    Вгору

    Політика, заснована на доказах: розроблення концептуальної моделі та індикаторів (англ. мовою)

    European Commission. Evidence-informed policy making: Building a conceptual model and developing indicators, Mackie, Iain, Fobé, Ellen, Škarica, Mihovil, Reinholde, Iveta, Virtanen, Turo. Publications Office of the European Union, 2022. 88 p.

    У принципі, застосування наявних наукових доказів у процесі формування політики має підвищувати її якість. Водночас, оскільки нормативні цінності та політичні оцінки також відіграють важливу роль у прийнятті рішень, це означає, що докази повинні інформувати політику, а не визначати її повністю. У цьому контексті предметом дослідження є роль доказів у формуванні варіантів рішень і здійсненні вибору, а не самі результати (тобто політики як такі).
    Цей звіт є підсумком тематичної підтримки Центру компетенцій з питань публічного управління та врядування (PAG) Генерального директорату з підтримки реформ (DG REFORM), який спільно зі Спільним дослідницьким центром (Joint Research Centre, JRC) працює над розробленням індикаторів інституційних аспектів політики, заснованої на доказах (EIPM), у країнах-членах.
    У межах серії онлайн-круглих столів за участю чотирьох провідних експертів PAG із чотирьох країн-членів, а також на основі їхніх письмових матеріалів, було поставлено завдання сформувати концептуальну модель, що ґрунтується на реальній практиці, та на її основі визначити й інтерпретувати потенційні індикатори, які можуть бути інтегровані до Рамки оцінювання публічного управління ЄС (Public Administration Assessment Framework, PAAF).
    Завантажити

    Вгору

    Управління кризами, координація та спроможності: останнє видання (англ. мовою)

    European Commission. Crisis management, coordination and capacities: Latest edition, Hustedt, Thurid, Wegrich, Kai, Hundehege, Anna, Köhler, Dustin, Popi, Jonida. Publications Office of the European Union, 2022. 72 p.

    У той час як уряди та суспільства по всьому світу намагаються максимально ефективно управляти кризою COVID-19, Європейський Союз (ЄС) перебуває в особливо сприятливому становищі для сприяння взаємному навчанню між країнами-членами, що є релевантним і для ширшого кола кризових ситуацій. Це дослідження має на меті підтримати такий обмін досвідом, надаючи доказову базу щодо практик управління кризою COVID-19 станом на липень 2020 року.
    Завантажити

    Вгору

    Управління впровадженням Цілей сталого розвитку (ЦСР): останнє видання (англ. мовою)

    European Commission. Managing the implementation of the SDGs: Latest edition, Niestroy, Ingeborg, Meuleman, Louis. Publications Office of the European Union, 2022. 60 p.

    Це тематичне дослідження представляє поточний стан і ключові виклики, пов’язані з управлінням впровадженням Порядку денного ООН до 2030 року та його Цілей сталого розвитку (ЦСР), з точки зору публічного управління та врядування (PAG). Воно адресоване як політикам, відповідальним за досягнення ЦСР, так і фахівцям, які опікуються якістю державного управління та публічного врядування.
    Основна увага зосереджена не стільки на самих політиках, скільки на інституціях, процесах, інструментах, навичках та інших елементах, що забезпечують ефективне формування та реалізацію політики.
    Завантажити

    Вгору

    Організація центрів спільних сервісів (SSC) у державному управлінні: останнє видання (англ. мовою)

    European Commission. The organisation of Shared Service Centres (SSCs) in public administration: Latest edition, Thijs, Nick. Publications Office of the European Union, 2022. 34 p.

    Цей звіт розпочинається з опису передумов і контексту створення центрів спільних сервісів (SSC) у публічному управлінні. Розглядаються питання: що таке SSC, коли вони з’явилися в публічному секторі, а також які чинники та мотиви зумовили їх запровадження.
    Другий розділ присвячений організації SSC і висвітлює основні сфери відповідальності (кадрове управління, закупівлі, фінанси, ІТ тощо), а також аналізує виклики, пов’язані з їх проєктуванням і впровадженням. У третьому розділі наведено короткий огляд восьми кейсів країн ЄС (Данія, Естонія, Ірландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Фінляндія та Швеція) та їхній досвід використання SSC у державному управлінні.
    У завершальному, четвертому розділі узагальнено ключові висновки, включаючи типові помилки, ризики та критичні фактори успіху. Звіт ґрунтується на попередніх дослідженнях і напрацюваннях різних авторів та організацій. У межах цього проєкту не передбачалося проведення повномасштабного оригінального дослідження; натомість його метою є узагальнення цінної інформації щодо теорії, концепцій, країнових кейсів і практичних висновків із різноманітних джерел (наукових, консультативних і практичних) у зручному для читача форматі.
    Завантажити

    Вгору

    Оплата за результативність на державній службі ЄС: останнє видання (англ. мовою)

    European Commission. Pay-for-performance in the civil service of the EU: Latest edition, Staroňová, Katarína. Publications Office of the European Union, 2022. 34 p.

    Системи оплати за результативність (Pay-for-performance, PfP) у публічному управлінні сформувалися під впливом орієнтованих на результат управлінських реформ у приватному секторі, відображаючи переконання, що фінансові стимули підвищують індивідуальну ефективність, а отже — і загальну результативність організацій та публічного управління.
    Під впливом економічних і ринкових факторів традиційно жорсткі системи оплати праці в публічному секторі почали переглядатися, і окремі країни запровадили більш гнучкі моделі винагороди для підвищення конкурентоспроможності з приватним сектором. Це дослідження PfP базується на ґрунтовному огляді літератури та спирається на дані опитування, представлені у дослідженні Європейської мережі державного управління (EUPAN) (Staroňová, 2017), присвяченому інституціоналізації оцінювання результативності в центральних органах влади країн-членів ЄС.
    Дослідження EUPAN показало, що оцінювання результативності є обов’язковим у всіх країнах-членах, а впровадження систем оплати за результативність суттєво зросло протягом останнього десятиліття.
    Завантажити

    Вгору

    Підходи до подолання фрагментації місцевого самоврядування: останнє видання (англ. мовою)

    European Commission. Approaches to tackling fragmentation of local government: Latest edition, Mackie, Iain, Thijs, Nick. Publications Office of the European Union, 2022. 48 p.

    Фрагментація на рівні місцевого самоврядування є постійною темою в рамках Європейського семестру, а також предметом значної уваги політики в країнах-членах. На основі огляду літератури та презентацій провідних експертів це тематичне дослідження розглядає, як процеси укрупнення (об’єднання громад) впроваджувалися, заохочувалися та застосовувалися в країнах ЄС і за їх межами з метою формування муніципальної бази достатнього масштабу на всій території кожної країни для забезпечення повного обсягу функцій місцевого самоврядування.
    Завантажити

    Вгору

    Вимірювання пуправління: дослідження здійсненності щодо покращення порівняльних індикаторів у ЄС (англ. мовою)

    European Commission. Measuring Public Administration:
    A Feasibility study for better comparative indicators in the EU, Wouter Van Dooren. Publications Office of the European Union, 2018. 36 p.

    Аналітичний документ, що оцінює попередні та поточні підходи до вимірювання публічного управління і формує порядок денний для подальшого розвитку системи вимірювання.
    Завантажити

    Вгору

    Роль і вплив зовнішньої підтримки на публічне управління (англ. мовою)

    European Commission. Role and effect of external support to public administration, Karin Attström. Publications Office of the European Union, 2018. 32 p.

    Звіт про те, як підтримка публічного управління, надана Європейським Союзом та іншими джерелами окремим країнам ЄС, вплинула на проведення реформ.
    Завантажити
    © Український національний ресурсний центр CAF, 2019-2026

    Створіть свій вебсайт або інтернет-магазин за допомогою Mozello.

    Швидко, просто, без програмування.
    Поскаржитися на порушення Більше